Звички: інвентаризація

У попередній статті “Звички як відповідь на питання “Хто Я?”” ми говорили фундамент того, чим являються звички та в чому секрет їх зміни: не просто досягнути якогось результату, а стати, чи то навіть радше ставати цим результатом, бути цією зміною, якої ви хочете.

Ну що ж, давайте тоді почнемо давати власне цю відповідь на вищезазначене питання – “Хто ж Я?”. І щоб отримати цю відповідь, перш за все потрібно здійснити огляд того, чим же ви займаєтесь або чим ви займаєте своє життя. Тобто прийшов час зробити інвентаризацію вашого життя, і на відміну від магазинної інвентаризації, замість товарів та продуктів, тут ви будете оглядати та реєструвати всі ті ваші дії та звички, якими наповнене та утворене ваше життя, особливо на щоденній основі.

Для чого ж це робити? Це ж марудний процес, який вимагає пильності, скрупульозності, часу і тд. І я ж і без того знаю, що я хочу змінити та чого досягнути.

Щодо першого, то я беззаперечно погоджусь – це дійсно потребує вкладення зусиль, щоб зауважити та зафіксувати те, що відбувається. Хоча з досвіду скажу, що він не такий вже і затратний та напрягаючий як видається.

А от щодо другого, то тут все далеко не так очевидно, як здається. І я поясню чому.

По-перше, більшість з того, що ми робимо – це повторювані дії. А кожна повторювана дія, як правило, стає несвідомою і виконується на автоматі. І так, з часом, ми вже навіть не помічаємо, що ж саме ми робимо, і як це відбувається. Й на додачу, сама наша здатність усвідомлювати, що ми робимо, при цьому також може ослаблюватись, і нам стає все важче вловлювати в режимі реального часу, що ж ми робимо. І ми все більше відлітаємо у думки, плани, мрії та “як би хотілося щоби було” замість того, що дійсно відбувається. А якщо я не чітко бачу реальність, то і змінити її саме на ту, якої мені хочеться, скоріш за все чітко не вдасться.

По-друге, навіть коли я досить чітко вловлюю та знаю, що я роблю, які звички здійснюю, то сам механізм здійснення цих звичок, всі ті умови середовища та тригери, які так би мовити запускають звички в дію, залишаються поза увагою. Простіше кажучи, я усвідомлюю, що зайшов в мережу (іто, іноді навіть це усвідомлюю зі значним ‘спізненням’). Проте як я туди зайшов? Що спонукало мене натиснути на іконку мережі? Як я проводжу свій час там?  Всі ці питання залишаються поза увагою, бо обсяг свідомості не безмежний. І тут на допомогу приходить наша ‘зовнішня увага’, тобто записи. Вони і дають змогу розширити усвідомлення всього того, що і як відбувається.

На останок, зміни життя починаються з усвідомлення. Тільки усвідомивши конкретно яких змін я хочу, можна почати процес змін. Звичайно, зміни відбуваються і без усвідомлення, проте тоді вони часто можуть розбігатися із тими змінами, яких нам дійсно хочеться, а іноді і взагалі вести зовсім не туди, де нам хочеться бути. (Як от коли я день за днем починаю їсти все більше печеньок на вечір.) Тому краще бути свідомим капітаном корабля звичок свого життя.

Добре, якщо із мотивом для чого робити інвентаризацію розібралися, то тепер час визначитися власне як її робити. Тут є два підходи:

а. Ретроспективний, тобто оглянувши ваші спогади про те, як ви поводите себе (протягом дня, в житті).

в. Онлайн, тобто моніторинг поточної поведінки, безпосередньо по ходу того, як вона відбувається.

Кожен із цих підходів має свої переваги та недоліки.

Перевагою ретроспективного варіанту є те, що він є більш оперативним, дає змогу одразу сісти і мати дані. Проте його недоліком є його селективність, тобто не все буде враховано, і більше того, навіть те, що буде зафіксоване може бути викривленим та не зовсім точно відповідати дійсності (адже наші спогади не дорівнюють, а іноді і взагалі кардинально різняться із тою реальністю, яка була).

Перевагою онлайн варіанту є те, що він скрупульозно і точно та безпосередньо фіксує все те, що дійсно відбувається, і він дає обширний огляд ситуації вашого життя зараз. Недоліком ж є те, що він більш часоємкий – як в плані того, що часто потрібно промоніторити не один день, щоб отримати дійсно стабільну чітку картину, так і в плані того, що по ходу дня вам потрібно буде виділяти час для записів.

Цікаво, до речі, застосувати ці два підходи одночасно. А потім звірити отримані результати – часто люди відкривають вражаючі для себе речі, наскільки відмінними можуть бути відповіді цих двох підходів на одне і те ж питання “Якими звичками наповнене моє життя?”.

Ще два слова про масштаб дослідження звичок вашого життя. Можна робити це на різних рівнях: звичному щоденному, макро- або мікро-рівні. Звичний – це плюс-мінус погодинна фіксація того, чим наповнений ваш день. Макро-рівень – це починаючи від значного шматка дня і до днів та тижнів, чи навіть місяців. Мікро-рівень – це коли ви беретесь досліджувати свої точкові реакції або поетапність протікання конкретних звичок. Як от коли я спостерігаю свою реакцію гніву, й поступово починаю розрізняти, що вона складається із передуючих здивування та приголомшення, при яких у мене вип’ячуються очі, і вже потім перетікає у спалах гарячки, який поширюється по всьому тілу, після чого мої м’язи переходять у стан ‘бойової готовності’ і я готовий кидатися, без жодних думок та свідомої присутності. Кожен масштаб має місце бути – ви обираєте той, який найбільше підходить для ваших цілей по зміні звичок.

В якій формі це робити? Найбільш зручними є таблиці. В ній можуть бути такі стовпці як “час”, тобто з якої по яку годину (чи хвилини) я робив Х; “звичка”, тобто що робив; і ще одна колонка “оцінка або висновки”.

І от про цю третю колонку давайте і поговоримо. Адже окрім просто фіксації того, що я роблю, для зміни життя, потрібно якось визначитися зі своїм ставленням до цього. Тобто ця звичка взагалі бажана мені? корисна? чи може просто нейтральна? я хочу, щоб вона була присутня в моєму житті? чи це просто трата часу? а може і перешкода мені? Відповіді на ці питання і будуть маркерами того, в яких ‘місцях’ ви прагнете змін, і в яких ‘точках’ ваше життя потребує найбільш нагального втручання. (*Допомагає зробити цей процес більш наочним використання різних кольорів: можна позначити рядки зі звичками, які бажані одним кольором, а які навпаки небажані іншим. Так ви матимете кольорову картину звичок вашого життя.)

Час Звичка Висновок
пн.

7-7:40

Вигулював собаку Невід’ємна та бажана – люблю гуляти зі своєю собакою, при цьому ще й насолоджуюсь, власне, прогулянкою.
7:40-8:20 Прийшов, роздягнувся, пішов готувати сніданок Невід’ємна та бажана. Хоча я міг би готувати щось креативніше, а не стандарт, як завжди. Можливо внесу тут зміни
8:20-8:50 Заглянув у мережу Зайва. Провів у мережі пів години. По суті нічого не зробив і не отримав. Лише ‘спалив’ свій час. Плюс після того мозок вже був трохи мутний і я не дуже хотів працювати

На доповнення до висновку щодо поточного стану звички можна окреслювати її бажаний стан. Тобто можна одразу фіксувати та намічати “як я хочу щоб було натомість” та “як я зроблю наступного разу”. Це і буде першим кроком до, власне, зміни звички.

Наступним кроком буде впровадження зміни у життя. І про те як це, власне, зробити – а не лише подумати та намітити й помріяти – ми поговоримо у наступній статті. А поки бажаю вам пізнавальних відкриттів того, чим наповнене ваше життя та як ви дієте зазвичай.

 

#Література:

William Baum “Understanding behaviorism”

James Clear “Atomic habits”

B.F. Skinner “Science and human behavior”

Останні статті

Емоційне вигорання

Емоційне вигорання Останнім часом ми все часто зтикаємося з емоційним вигоранням в своєму оточенні. Дехто…

Звички: інвентаризація

У попередній статті “Звички як відповідь на питання “Хто Я?”” ми говорили фундамент того, чим…

Сторінка в Facebook

Запишіться на консультацію прямо зараз
надішліть запит і наш адміністратор зв'яжеться з Вами найближчим часом