У сучасному суспільстві перфекціонізм часто сприймається як позитивна риса. Здорове прагнення людини до ідеалу допомагає досягати високих результатів у навчанні, роботі та підтримувати лад у повсякденних справах. Водночас надмірні вимоги до себе й оточення можуть призводити до стресу, тривожності, проблем з психічним і фізичним здоров’ям. Для забезпечення балансу в житті потрібно розуміти різницю між нормальним перфекціонізмом і дезадаптивною рисою, що має підґрунтя у завищених стандартах, надмірній самокритиці й страху помилки.
У широкому сенсі перфекціонізм (від лат. perfectum — досконале) — це прагнення людини до довершеності в усіх сферах життя. У психотерапії це поняття розглядається як дезадаптивна риса, як аспект переконання чи поведінки, що може бути фактором ризику, підтримувальним механізмом або одним з проявів клінічних розладів.
Цікаво, що зрозуміти спрямованість особистого перфекціонізму можна шляхом аналізу власних прагнень і стурбованості. Сучасна двофакторна модель перфекціонізму (J. Stoeber, 2018) пропонує спостерігати за двома тенденціями:
Разом зі змінами в соціумі за останні десятиліття змінилися і головні причини виникнення дезадаптивних форм перфекціонізму. Наприкінці XX ст. основним підґрунтям їхнього формування вважалися особливості родинного виховання, тоді як сьогодні дезадаптивний перфекціонізм дедалі частіше пов’язують із впливом культури успіху та необхідністю його постійної демонстрації (T. Curran, 2019). Нереалістичні стандарти для порівняння створюють потужний тиск на особистість, провокуючи збільшення симптоматики деструктивних форм перфекціонізму.
Когнітивно-поведінкова терапія є методом корекції саме деструктивного перфекціонізму, за якого особа оцінює себе лише через призму власних досягнень і живе за принципом «або ідеально, або ніяк». В основі деструктивного прагнення до ідеалу лежать когнітивні спотворення і помилки мислення. Робота з психотерапевтом допомагає пацієнтам зрозуміти його механізм і замінити негативні переконання на адаптивні установки.
Перфекціонізм має як адаптивні та соціально бажані форми, так і дезадаптивні. Зокрема, про адаптивну (високофункціональну) форму говорять наступні риси:
Дезадаптивна форма на противагу включає:
Здоровий перфекціонізм, що базується на реалістичних цілях і очікуваннях, допомагає досягати успіхів у кар’єрі, повсякденному житті та будувати гармонійні стосунки. У випадку дезадаптивного перфекціонізму людина прагне ідеалу, що не відповідає її реальним можливостям. Це своєю чергою призводить до:
Люди, котрі живуть за принципом «все або нічого», через страх невдачі бояться приймати рішення, відкладають справи, що заважає рухатися вперед у кар’єрі. Завищені очікування щодо рідних і колег часто погіршують взаємини. Постійна напруга може стати причиною хронічного стресу, що виснажує організм.
Один з найефективніших способів зменшення негативних наслідків дезадаптивної форми перфекціонізму — це перехід від перфекціоністської стурбованості до здорового прагнення. Систематична робота з мисленням і самооцінкою дає підґрунтя для перегляду нереалістичних стандартів.
Також доречно працювати над розвитком адаптивності до соціального навантаження:
Якщо перфекціонізм постійно заважає роботі, відносинам або негативно впливає на самопочуття, зверніться до фахівців Центру когнітивно-поведінкової терапії. Корекція дезадаптивного перфекціонізму за допомогою КПТ передбачає роботу з когнітивними спотвореннями, вироблення адаптивних коупінг-стратегій, формування нових навичок (наприклад, виокремлювати пріоритети, дотримуватися строків без намагання досягти ідеального результату тощо), а також опанування методик релаксації.
Робота з фахівцем допомагає усвідомити негативні патерни, навчитися знижувати тривожність і знаходити здоровий баланс. Водночас метою психотерапії є не зменшення амбіцій, а формування внутрішньої опори, здатності пацієнта діяти без страху і сорому, розвиватися, не виснажуючи себе.
Дезадаптивна форма перфекціонізму через сильний зв’язок з самооцінкою суттєво ускладнює життя. Адже самооцінка людей з дезадаптивним перфекціонізмом надмірно залежить від досягнень і відповідності персональним вимогам. Це, своєю чергою, створює низку особистісних проблем, розв’язання яких потребує залучення фахівця з ментального здоров’я. Усвідомлення власних потреб і своєчасна підтримка допомагають зберегти продуктивність, гармонію у відносинах та емоційну стабільність.
Терапевтична група «Свобода бути собою»
Працюємо від 2017 року
© Всі права захищені.