Посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий розлад – це розлад, який може виникнути внаслідок переживання людиною травматичної події, яка загрожувала життю чи фізичній цілісності самої людини або якщо вона був свідком подібного щодо інших людей або дізналася про травматичному подію, яка сталася з рідними (смерть або загроза життю).

В останні роки, у зв’язку з політичною ситуацією в країні, ми стали більше говорити про цей розлад, хоча він може виникнути не тільки внаслідок участі у військових діях. 7% людей, в мирний час мають ПТСР. Згідно з дослідженнями, одну травму переживає за життя 50 -70% людей, (30% дітей до 18 років).

Травматична подія – та дія, яка характеризується небезпекою для життя, серйозним пошкодженням тіла або сексуальним насильством (ДТП, стихійні лиха та техногенні катастрофи, пожежа, фізичне або (і) сексуальне насильство, бути свідком самогубства (або дізнатися про це), медичні хвороби з гострим розвитком або з проведенням хірургічних маніпуляцій, військові дії.

Цікавим фактом є те, що тільки 20% людей, які пережили травматичні події, страждають ПТСР. Це залежить від характеристик самої людини, її ресурсів, її психічного і фізичного здоров’я, а також від підтримки оточуючих, близьких людей, ну і звичайно від самої травматичної події.

ПТСР, за часовими рамками, може бути гострим (якщо розвивається протягом 30-90 днів), хронічним – понад 90 днів, з відстроченим початком – пізніше 6 місяців (зустрічається досить рідко).

Травма, сама по собі, може бути одиночною (монотравма), мультитравмою (одночасний вплив декількох різних за характеристиками травматичних подій, в один часовий проміжок часу), секвенціоною – повторення одного і того ж виду травми, і травмою розвитку при травматичному дитинстві.

Основні симптоми Посттравматичного стресового розладу:

• нав’язливі спогади (інтрузії) виникають без бажання самої людини і супроводжуються сильним емоційним дисстресом
• флешбеки (повторне переживання травматичної події)
• кошмарні сновидіння
• гри дітей на тему травми
• сильні емоційні або фізичні реакції при нагадуванні про травму – тобто тіло знаходиться постійно як би в «бойовій готовності»
• уникнення спогадів про травматичну подію або місць, пов’язаних з травматичним подією. Це може призводити до виражених обмежень як в роботі, так і в житті в цілому, коли людина уникає місць, людей, не може, наприклад, вийти на роботу
• негативні емоції і когнітивні зміни – це так зване «емоційне оніміння», формування негативних переконань про себе, інших, відчуття постійного відчуття сорому, провини, злості і ін.
• гіпертривожність – гіперреактивність – це порушення можливості розслабитися, про що ми говорили вище: дратівливість і спалахи гніву, порушення концентрації уваги, постійна готовність до небезпеки, напруга в тілі, внаслідок чого труднощі засипання і неспокійний сон.

Що підтримує Посттравматичний стресовий розлад

Є основні три причини, які часто не дають можливості самостійного позбутися ПТСР:

• неперероблена «травматична» пам’ять, яка часто буває фрагментарною, активною, «замороженою» в часі, коли є відчуття, що травма тільки сталася, підтримуючи тривожну реакцію в головному мозку на рівні мигдалеподібного тіла, що і створює відчуття знову і знову повторюючої травматичної події, змішання минулих подій і справжнього
• проблемна інтерпретація травматичних подій під час і після травми, які заважають відновленню після травми, і які сприймаються не як суб’єктивні висновки, а як факти ( «Я в усьому винен», «Я слабак», «Мені не можна довіряти», «Я нещасний, ніде не безпечно »та ін.)
• зміна в поведінці після травматичної події: захисна поведінка у вигляді уникнення певних місць, людей, ситуацій або для підтвердження проблемних інтерпретацій.

Цикл, що підтримує Посттравматичний стресовий розлад виглядає наступним чином.

Лікування Посттравматичного стресового розладу за допомогою когнітивно-поведінкової психотерапії

Основним методом нефармакологічного лікування Посттравматичного стресового розладу є метод когнітивно-поведінкової психотерапії – травмофокусуванная КПТ (ТФ – КПТ)

ТФ – КПТ має науково доказову базу, її ефективність доведена кількома десятками рандомізованих контрольних досліджень, внесена до медичних протоколів надання допомоги при ПТСР і є дуже ефективною.

ТФ- КПТ, дуже ефективна при лікуванні ПТСР, тому що безпосередньо спрямована на причини її виникнення.

Вона працює з усіма причинами ПТСР: порушеною інтеграцією пам’яті, а саме переводить її в автобіографічну; системою тривоги і регуляції емоцій.

ТФ – КПТ працює в три етапи:

• фаза стабілізації (накопичення ресурсів, розуміння походження ПТСР, як нормальної реакції на ненормальні обставини, розвиток навичок емоційної регуляції),
• фаза опрацювання травматичного матеріалу (конфронтації з травматичним матеріалом,
• фаза відновлення життя, формування нових життєвих цілей, цінностей, формування нових навичок.

При неоходимости може бути підключено фармакологічне лікування, а саме – антидепресантами, корекція порушеного сну, підвищеної тривоги, дратівливості.

Тривалість терапії завжди індивідуальна, передбачає ретельне обстеження кожного індивідуального випадку і побудови терапевтичного плану, надається в амбулаторних умовах.

Саме ПТСР схильне «підтягувати» до себе і інші психологічні проблеми: депресія, зловживання алкоголем з метою зняття неприємних симптомів, загальний поганий фізичний стан, виражений гнів до себе та інших і ін. Тому, при підозрі на ПТСР, необхідно звернутися до лікаря за діагностикою .

Необхідно знати, що близько половини людей, у яких є ПТСР, одужують самостійно протягом першого року після травми. Але, якщо ПТСР триває близько 6 місяців після травми і стан не поліпшується, слід звернутися до лікаря. Якщо до цього у людини не було проблем з психічним здоров’ям і він не переживав травматичні події, то ймовірність поліпшення стану після лікування 70-80%.

На жаль, дуже часто, травма є частиною життя, але в ході одужання може ставати новим ресурсом, відкривати нові шляхи і робити людину сильнішою, приводячи до посттравматичного зростання.