Якщо страх стає фобією: борюся чи здаюся

Страх — це природна біологічна емоція людини, що виникає у відповідь на реальну чи ймовірну загрозу життю і здоров’ю. Механізм страху тісно пов’язаний з нашим інстинктом самозбереження та активується тоді, коли мозок виявляє небезпеку в навколишньому середовищі. Водночас страх як швидка емоційна реакція не завжди відповідає ситуації та може бути ірраціональним. Якщо мозок поєднав страх з певним стимулом, що не несе загрози, та є регулярне його уникнення, формується фобія. Фобія може з’явитися у будь-якому віці, у людини будь-якої національності та віросповідання, в будь-яких соціальних умовах. Тобто, її механізм виникнення універсальний для всього людства. Які саме причини призводять до розвитку фобій та як діяти в разі їхньої появи, розповідаємо у цьому матеріалі.

Від страху до фобії: чи є між ними різниця

Ключова відмінність фобії від страху полягає в наявності стійкої поведінки уникнення об’єкта або ситуації, що колись налякала. Страх зазвичай зникає разом із загрозою, тоді як фобія може зберігатися незалежно від реальної ситуації та суттєво впливати на повсякденне життя людини.

Характерні ознаки фобії:

• помітний страх або тривога щодо конкретного тригера чи ситуації (висота, глибина, тварини, ін’єкції, вигляд крові тощо);
• поруч з об’єктом чи в тригерній ситуації виникає негайне відчуття страху;
• систематичне уникнення об’єкта чи ситуації, в якій сформувалася фобія;
• страх чи тривога не відповідають реальній ситуації загрози та тривають від 6 місяців і більше;
• у людини є виражений дистрес або погіршення якості життя на фоні наявної фобії.

Згідно з клінічною класифікацією DSM-5 фобії поділяють на основні категорії:

• специфічні — страх крові, медичних інвазивних процедур, природних об’єктів чи явищ, тварин, комах, павуків, рептилій, плазунів тощо, а також висоти, глибини;
• ситуаційні — страх літаків, ліфтових кабін, механізмів;
• соціальні — страх публічних виступів, спілкування з людьми, перебування у натовпі тощо.

Де та як формуються фобії

Фобії виникають внаслідок комбінації біологічних і психологічних факторів. Деякі фобічні реакції мають культурну або еволюційну обумовленість і характерні для великої частини людства. Наприклад, у більшості людей генетично присутній страх висоти, що може бути потужним і стати причиною реактивної реакції у ранньому дитинстві за наявності відповідного тригера. Якщо надалі людина систематично уникає ситуацій, пов’язаних із перебуванням на висоті, а страх набуває стійкого та надмірного характеру, можна говорити про формування фобії.

Серед інших розповсюджених причин виникнення фобій варто виділити наступні:

• Негативний дитячий та підлітковий досвід. У цей період психіка активно розвивається, а реакції на тригери закріплюються. Сильний переляк, біль, наприклад, після укусу собаки, а також ситуації, пов’язані з соціальним осудом чи публічним приниженням, можуть призвести до формування фобії. Не менше значення має вплив сім’ї, оскільки дитина засвоює емоційні реакції та поведінкові моделі батьків.
• Особистісні переживання в дорослому віці. Якщо людина потрапила у стресову ситуацію або відчула втрату контролю, наприклад, у неї відбулася панічна атака під час публічного виступу, це може стати причиною появи соціофобії. Сильний переляк на фоні застрягання у ліфті — одна з причин виникнення клаустрофобії. Отримавши негативний досвід, людина прагне уникати потенційно небезпечних ситуацій, що тільки закріплює страх.
• Соціальні та культурні фактори. У суспільстві є чимало стереотипів, тож люди інколи проявляють завищені вимоги до себе, щоб відповідати очікуванням оточення, що може підвищувати загальний рівень тривожності. Нерідко соціальне середовище та медіа підсилюють реакції на певні тригери: наприклад, фобічна реакція може сформуватися через спостереження за вираженими страхами інших людей під час обговорення потенційно небезпечних ситуацій.

Типові проблеми та виклики, пов’язані з фобіями

Найрозповсюдженішими проблемами, що супроводжують фобії, є:

• панічні атаки після впливу фобійного стимулу, тривожні розлади (наприклад, соціальний тривожний розлад чи розлад сепараційної тривоги), розлади сну — неконтрольована специфічна фобія стає фактором ризику виникнення додаткових психологічних порушень;
• негативний вплив на повсякденне життя — людина може уникати соціальних контактів, мати труднощі на роботі, у спілкуванні з партнером і близькими;
• ризик розвитку коморбідних станів — постійне напруження, відчуття безпорадності інколи призводять до появи депресії, хронічного стресу і навіть проблем з фізичним здоров’ям.

Коли варто звернутися до спеціаліста

Фобії заважають жити, працювати, спілкуватися з оточенням і в цілому впливають на емоційний стан, тому їх не слід залишати без уваги. Якщо фобічні реакції є не занадто вираженими, людина може допомогти собі самостійно за допомогою базових навичок саморегуляції, що сприяють зниженню рівня тривоги в моменті. Але у випадку, коли фобія значно знижує якість життя, варто звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра. Орієнтирами, що вказують на необхідність отримання професійної допомоги, є тривалість проблеми понад кілька місяців і висока інтенсивність страху за наявності певного тригера чи ситуації. Вчасне звернення до фахівців суттєво підвищує шанси на поступове повернення до нормального життєвого ритму.

Методи роботи з фобіями у «Центрі когнітивно-поведінкової терапії»

Працюючи з фобіями, фахівці «Центру КПТ» застосовують різні методи та практики, зокрема когнітивно-поведінкову, експозиційну терапію та групові заняття. Психотерапевтична робота охоплює опрацювання катастрофічних інтерпретацій та експозиційну практику, а саме поступове зіткнення з об’єктом страху і закріплення нових, більш адаптивних моделей реагування. Важливу роль відіграє міжсесійна практика (домашні завдання), спрямована на закріплення терапевтичних результатів і розвиток навичок саморегуляції. Ефективними є практики самодопомоги, до яких належить виконання дихальних вправ, медитація, усвідомленість, ведення щоденника емоцій для відстеження свого стану та реакцій.

Робота над фобіями з підтримкою спеціалістів «Центра когнітивно-поведінкової терапії» може допомогти підвищити впевненість у собі, адаптуватися у соціумі та сформувати здорові поведінкові патерни.

Фобії суттєво впливають на якість життя людини та обмежують можливості. Однак за умови свідомої роботи над собою, застосування сучасних психологічних технік і підтримки фахівців вони піддаються корекції. Усвідомлення природи виникнення дезадаптивних страхів і своєчасне отримання професійної допомоги сприяють відновленню стабільного емоційного стану, підвищенню впевненості у собі та покращенню якості життя.