Вплив страху на людину

Вплив страху на людину

Що таке страх? Відповідь здається простою, але дискусії про його значення ведуться й досі. Проте всі ми можемо погодиться в тому, що страх – це неприємна і часто вкрай сильна емоція, викликана очікуваною або усвідомленою небезпекою. Страх природний – він допомагає людям розпізнавати небезпечні ситуації та загрози. Страх буває виправданим, наприклад якщо ми вночі чуємо шурхіт, коли нікого немає поруч. Він так само буває не виправданий, коли ми боїмося монстра під ліжком.

Чому ми боїмося

Страх – це подарунок еволюції, особливий інструмент. Будь-яку живу істоту, яка не тікає і не ховається від хижаків або небезпечних ситуацій, швидше за все, буде видалено з генофонду до того, як вона встигне розмножитись. Так як цей механізм набагато старший всієї нашої цивілізації, він не піддається нашому контролю. Для еволюції краще, щоб ми лякалися власної тіні, ніж довго думали, чи безпечна вона, в той час як на нас ось-ось накинеться хижак.

Що відбувається в нашому мозку

Реакція страху починається в області мозку, що називається мигдалеподібним тілом (мигдалина). Це ключова структура мозку в нейробіології страху і в обробці емоцій страху, гніву. Вона поширює сигнали по всьому тілу для підготовки до кращого захисту або реакції втечі, так званий ефект «Бийся, замри або біжи».

Дослідження мигдалини показали, що у шимпанзе, яким показували картинки з хижаками, мигдалина ставала гіперактивною. Також, у людей з соціальною тривогою мигдалина також сильно гіперактивна.

Одночасно з мигдалеподібним тілом, активізується передня поясна кора, яка розташована в лобовій долі мозку. Саме ця область повинна допомогти мозку правильно інтерпретувати інформацію, яку він отримав. Вона бере участь у високорівневій обробці інформації, яка допомагає людині зрозуміти реальність загрози. {5}

Наприклад, лев в дикій природі буде викликати сильну реакцію страху, але реакція на вигляд того самого лева в зоопарку – вас скоріше цікавість. Це пов’язано з тим, що лобова кора обробляє контекстну інформацію і уповільнює реакцію страху, за яку відповідає мигдалина. По суті, наша «мисляча» область мозку переконує наші «емоційні» області в тому, що ми насправді в порядку. {3}

Що відбувається в нашому тілі

Якщо ж наш «мислячий» мозок сказав, що реальність небезпечна, наше тіло починає реагувати, воно готується до бійки або втечі.

Гіпоталамус, посилає імпульс наднирникам, щоб вони вивільнили гормони стресу – адреналін і кортизол. Ці гормони пришвидшують серцебиття і змушують кров приливає до тих областей, які в ній найбільше потребують надзвичайної ситуації, таким як м’язи та інші важливі органи. {5}

Гормони стресу також впливають на дихальну і серцево-судинну системи. Під час стресової ситуації ми дихаємо швидше, щоб збагатити кров киснем.

Через стрес збільшується пульс, звужуються судини і збільшується кров’яний тиск. Це робиться для того, щоб направити збагачену киснем кров у напрямку м’язів. Це дає змогу мобілізувати додаткові сили у разі небезпеки (2)

Так само на стрес реагує наша печінка, вона виробляє додатковий цукор в крові (глюкозу), щоб дати нам заряд енергії.

М’язи волосяного покриву також стають більш напруженими, викликаючи реакцію, яку ми називаємо – мурашками по шкірі. Коли у людини волосся стає дибки, це не має великого значення для їх зовнішнього вигляду, але тварин має сильне значення – завдяки цій реакції вони починають здаватися більшими і загрозливішими. Наприклад, таку реакцію можна спостерігати у кішок. {1}

Коли страх зникає, гіпоталамус повертає всі системи в нормальний стан.

Коли стрес шкідливий

Хоча вплив стресу на мозок добре вивчено, але все одно, невідомо який саме тип стресу має руйнівні наслідки. Ми знаємо, що хронічний стрес негативно впливає на наш організм, але є додаткові фактори, які роблять стрес більш шкідливим:

1. Коли стрес непередбачуваний. Дослідження на тваринах свідчать, що тварини, які могли передбачити фактор стресу (удари електрикою при включенні світла) були менш схильні до стресу, ніж тварини, які випадково отримали таку ж кількість розрядів. Таким чином, якщо людина може передбачити стрес, він менш небезпечний, ніж стрес, який здається більш випадковим.

2. Коли стрес необмежений у часі. Якщо ми переживаємо через презентацію на роботі або перед майбутнім іспитом, то стрес, який ми відчуваємо, має кінцеву точку, коли знаємо, що відчуємо полегшення. Якщо стрес немає кінцевої точки – наприклад, ви постійно відчуваєте стрес через проблеми з фінансами – з ним може бути складніше впоратися.

3. Коли стресом можна поділиться. Якщо ви відчуваєте підтримку під час стресу, ви, ймовірно, перенесете його більш успішно, ніж якби її не було. {4}

Таким чином ми для себе з’ясували, що страх – це важливий механізм захисту людини, закладений еволюцією. Коли нам страшно, у нас в організмі спрацьовує складний ланцюжок подій, які через які організм мобілізується у бойовий стан. Але іноді ця система може давати збій. Тому в світі повному сюрпризів, стресів, складнощів, дуже важливо вміти працювати з відчуттями, емоціями та не давати можливості їм себе поглинути. Якщо Ваша тривога надмірна і впливає на якість життя, ми будемо раді допомогти Вам.

Список літератури:

1. Barclay G, Turnberg L. Effect of psychological stress on salt and water transport in the human jejunum. Gastroenterology. 1987;93:91–97.
2. Fundamental Neuroscience, 4^th edition. Edited by Larry Squire, Darwin Berg, Floyd E. Bloom, Sascha du Lac, Anirvan Ghosh, and Nicholas C. Spitzer. Academic Press, 2012. ePub, pgs 3334-3336
3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5579396/
4. https://www.health.harvard.edu/mind-and-mood/protect-your-brain-from-stress

The Emotional Brain, Fear, and the Amygdala. November 2003; Cellular and Molecular Neurobiology 23(4-5):727-38. DOI:10.1023/A:1025048802629