Психолог, психотерапевт і психіатр: у чому різниця та до кого звернутися?

Сучасний темп життя нерідко призводить до емоційного перевантаження, внаслідок якого виникає тривожність, а інколи й депресивний стан. Саме тому багато хто цікавиться можливістю покращення психічного здоров’я. Отже, психіатр, психолог чи психотерапевт — до кого звернутися? Пропонуємо дізнатися, якого спеціаліста краще обрати у кожному конкретному випадку. Важливо чітко розуміти, хто може надати вам необхідну допомогу, та не відтерміновувати візит до фахівця, оскільки ігнорування наявних проблем загрожує їхнім поглибленням.

На чому спеціалізується психолог?

Ви можете знайти чимало матеріалів про відмінності між психологом, психотерапевтом і психіатром. І не дивно, що виникає плутанина — ці ролі частково перетинаються, але мають різні функції, освіту та зони відповідальності. Спробуємо коротко і зрозуміло розібратися. Психолог — це спеціаліст із вищою психологічною освітою, який має підготовку у сфері функціонування психіки, поведінки та емоційних процесів. Спеціаліст забезпечує емоційну підтримку, допомагає людині краще зрозуміти свої відчуття, змінити поведінкові реакції, пережити адаптаційні труднощі після зміни місця навчання, роботи тощо. Психолог не займається діагностикою психічних розладів і не призначає медикаменти для корекції тяжких емоційних станів. Зазвичай до нього звертаються з такими проблемами:

• стрес;
• труднощі в стосунках з оточенням;
• низька самооцінка, ставлення до себе;
• емоційне вигорання.

Робота цього фахівця спрямовується на розвиток внутрішніх ресурсів клієнта для досягнення стабільності та емоційного балансу. В процесі психологічного консультування психолог може допомогти розібратися у різних життєвих ситуаціях:

• кризові періоди;
• стресові події, труднощі адаптації;
• складнощі у прийнятті рішень;
• труднощі самовизначення та тема самопізнання.

Важливо: психолог не встановлює медичних діагнозів (це компетенція лікаря-психіатра), але може проводити психологічну діагностику. Також, без додаткової спеціалізованої освіти у психотерапевтичному методі, психолог не займається лікуванням психічних розладів і за потреби скеровує до інших фахівців.

З чим може допомогти психотерапевт?

Різниця між психологом і психотерапевтом полягає в тому, що останній крім базової психологічної освіти має багаторічну вузькоспеціалізовану підготовку і використовує в роботі різні психотерапевтичні методи. Нариклад, КПТ (когнітивно-поведінкова терапія, схема-терапія, EMDR, ДПТ (діалектична поведінкова терапія) тощо. Психотерапія передбачає системну роботу зі станами та психічними розладами за допомогою науково обґрунтованих психологічних методів (переважно це виглядає як розмова та використання технік). Психотерапевтичні методи допомагають людині сформувати нові моделі поведінки, сформувати навички саморегуляції. Психотерапевти працюють як із життєвими труднощами, так і з психічними розладами (наприклад, тривожними розладами, депресією, обсесивно-компульсивним розладом), а також із наслідками травматичного досвіду, втрати, емоційними труднощами. Мета такої роботи — не лише зменшення симптомів, а й покращення якості життя. Приклади запитів, з якими часто звертаються. Психічні розлади:

• тривожні розлади (генералізований тривожний розлад, панічний розлад, розлад  соціальної тривоги, розлад тривоги за хворобу, специфічні фобії тощо);
• депресивні розлади;
• обсесивно-компульсивний розлад (ОКР);
• посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та наслідки травматичного досвіду;
• розлади адаптації;
• розлади харчової поведінки (наприклад, булімія, компульсивне переїдання);
• розлади сну (зокрема безсоння);
• соматоформні розлади;
• деякі розлади особистості (у межах психотерапевтичної компетенції).

Емоційні та поведінкові труднощі:

• хронічний стрес і емоційне виснаження;
• труднощі з регуляцією емоцій;
• підвищена самокритика, перфекціонізм;
• низька самооцінка;
• прокрастинація та труднощі з мотивацією;
• труднощі у прийнятті рішень.

Міжособистісні та життєві запити:

• складнощі у стосунках (партнерських, сімейних, робочих);
• конфлікти та труднощі в комунікації;
• переживання втрати, горювання;
• життєві кризи, зміни, адаптація до нових обставин;
• питання ідентичності, самовизначення та сенсу.

Яку освіту потрібно здобувати психотерапії в конкретному методі?

Наприклад, професійна підготовка психотерапевта, який володіє методом КПТ, передбачає:

• базову вищу освіту у сфері психології або медицини (рівень магістра)
• отримання допуску до клінічної практики та завершення навчання у цьому конкретному психотерапевтичному методі
• наявність сертифікації або акредитації у професійній асоціації
• навчання в організаціях, що відповідають міжнародним стандартам якості (зокрема європейським)

Стандарти можуть відрізнятися залежно від країни, але ключовим критерієм залишається тривала, структурована і верифікована підготовка. Освіта психолога чи психотерапевта не обмежується короткостроковими курсами. Кваліфікований фахівець проходить багаторічне навчання, практику та отримання супервізій. Хто такий психіатр? Чи є відмінності між психіатром і психотерапевтом? Різниця насамперед полягає у тому, що психіатр обов’язково має медичну освіту, самостійно діагностує та лікує ментальні розлади, призначати медикаментозну терапію. Психіатр — це лікар, який має вищу медичну освіту та спеціалізацію у сфері психічного здоров’я. Психіатр має право встановлювати психіатричні діагнози та призначати медикаментозне лікування. Він працює з психічними розладами різного рівня складності — від тривожних і депресивних станів до більш тяжких розладів. Часто психіатр може рекомендувати паралельну роботу з психотерапевтом або психологом. Це нормальна і ефективна практика — поєднання медикаментозного лікування та психотерапії.

Як впливає правильність вибору фахівця на процес одужання

Дізнавшись, хто такий психотерапевт, психолог і психіатр, ви зможете знайти спеціаліста, що надасть вам професійну допомогу. Правильний вибір фахівця має безпосередній вплив на якість терапії та швидкість одужання. Хаотичний пошук спеціаліста і витрата дорогоцінного часу можуть призвести до хронізації наявних симптомів. Відповідно, терапія буде значно складнішою та тривалішою. Важливо якомога швидше отримати ефективний, структурований план відновлення з урахуванням наявної проблеми.

У яких випадках і до кого треба звернутися?

Наприклад, на консультацію до психолога ви можете записатися тоді, коли відчуваєте певний емоційний дискомфорт, тривожність чи вплив змін життя.  Це може бути широке коло запитів, перелічимо деякі з тих, що часто зустрічаються:

• емоційне виснаження, що виникло на фоні завантаженості роботою чи різких життєвих змін;
• труднощі в стосунках, котрі супроводжуються частими конфліктами, непорозуміннями, втратою довіри та бажання налагодити нормальну комунікацію з оточенням;
• зниження самооцінки, самокритика та пов’язані з цим життєві труднощі;
• питання саморозвитку, коли ви не знаєте, які рішення приймати та в якому напрямку життєвих змін рухатись, або бажання краще розібратися у власних орієнтирах та цінностях;
• труднощі емоційної регуляції тощо.

До фахівця у психотерапії насправді ви можете звернутися зі схожим переліком запитів, як і до психолога, але розібрати їх за допомогою саме конкретного метода психотерапії. Також допомогою психотерапевта варто скористатися, якщо у вас присутні:

• ознаки депресії — це може бути втрата інтересу до життя, порушення сну, відсутність сил для виконання повсякденних справ тощо;
• панічні атаки, що виникають раптово і неодноразово повторюються;
• тривожні розлади, що супроводжуються виникненням нав’язливих думок, формуванням «негативних сценаріїв», постійним відчуттям напруженості тощо.

Психіатра слід відвідати, якщо у вас простежуються:

• депресивні симптоми чи виражена тривожність, що заважають виконанню повсякденних справ і псують якість життя в цілому;
• стійкі та виражені порушення сну, що не покращуються самостійно  — безсоння, часті нічні пробудження з неможливістю заснути знову або ж навпаки надмірна сонливість, коли вам здається, що навіть після тривалого відпочинку сили не відновлюються;
• різкі коливання настрою (періоди збудження, підвищеної активності або імпульсивності, що змінюються пригніченістю або апатією);
• суттєві труднощі емоційної регуляції;
• суїцидні думки, наміри або поведінка;
• виражені соматичні симптоми (наприклад, хронічна втома, порушення апетиту, тілесні відчуття), що не мають чіткої медичної причини або супроводжують емоційні труднощі;
• психотичні симптоми (галюцинації, марення, порушення сприйняття реальності);
• наявність симптомів різних психічних розладів, що потребують діагностики чи уточнення діагнозу.

Це лише орієнтовний список запитів, оскільки приводів для звернення може бути, звичайно, більше і різноманітніше. Доволі часто під час лікування ментальних розладів застосовується комплексний підхід, що передбачає спільну роботу психотерапевта і психіатра. Кожен фахівець має свої завдання: психотерапевт — змінити мислення та інтегрувати в життя нові корисні навички в залежності від запиту і стану людини, психіатр — стабілізувати стан за допомогою медикаментів.

Де знайти необхідну допомогу?

Отже, кого обрати: психолога, психотерапевта, психіатра? Різниця між цими фахівцями часто не очевидна для людей, що шукають ефективної допомоги. Тож якщо ви сумніваєтесь і не знаєте, до кого краще звернутися, зателефонуйте до «Центру когнітивно-поведінкової терапії». Ми уважно вислухаємо ваш запит і за необхідності порекомендуємо відповідного фахівця. У нас працюють досвідчені спеціалісти, котрі докладуть максимум зусиль, щоб ви змогли якомога швидше легше себе почувати та покращити якість життя.