7 міфів про лікування депресії

Депресія — це психічний розлад, що характеризується стійким зниженням настрою, втратою інтересу або задоволення, змінами мислення, поведінки та фізіологічного функціонування. Вона входить до міжнародних класифікацій психічних розладів і потребує професійного підходу до лікування. Попри це, у суспільстві й досі поширені уявлення, що стійке зниження настрою без очевидних зовнішніх причин є проявом слабкості характеру або перебільшення. Через ці та інші причини люди часто відкладають звернення до фахівців, приховуючи симптоми в соціумі чи уникаючи обговорення свого психологічного стану, та можуть орієнтуватися на неперевірену або спрощену інформацію з інтернету. Насправді ж найправильнішим кроком для тих, хто страждає на депресію, є своєчасне звернення до фахівця з психічного здоров’я: психотерапевта або лікаря-психіатра для діагностики та розуміння подальшого плану видужання. У цій статті фахівці «Центру когнітивно-поведінкової терапії» допоможуть розвіяти ключові міфи про депресію та пояснять, чим саме відрізняється цей стан від інших. Крім того, ми надамо інформацію про ефективні методи лікування, засновані на основі доказової психотерапії.

Міф 1. «Депресія — це просто поганий настрій»

Насправді це клінічний розлад, що має свої ознаки, й пригнічений настрій — лише одна із них. Для діагностування депресивного епізоду за міжнародними критеріями має спостерігатися 5 або більше симптомів, щонайменше один з яких — пригнічений настрій або втрата зацікавлення чи задоволення, що часто помітно у діяльності, котра раніше його приносила. Симптоми наявні впродовж двотижневого періоду і проявляються майже щодня протягом більшої частини доби. Важливою ознакою є те, що симптоми спричиняють значущий дистрес і погіршують функціонування у важливих сферах життя, таких як професійна чи соціальна. Інші стани, характерні для депресії:

• різка зміна апетиту та ваги;
• швидка втомлюваність або втрата енергії;
• порушення сну — прояви безсоння або сонливості;
• загальмованість або, навпаки, психомоторне збудження, помітне для оточення;
• сповільнення процесів мислення, запам’ятовування і здатності зосереджуватися;
• почуття власної нікчемності або провини;
• повторювані роздуми про смерть, суїцидні думки без конкретного наміру або спроба чи планування.

Залежно від кількості та вираженості симптомів визначається ступінь розладу — легкий, помірний або важкий.

Міф 2. «Депресія минає сама, просто треба дати собі трохи часу»

Поширені міфи можуть формувати хибне уявлення про відсутність потреби в лікуванні депресії. Насправді ж ігнорування цього стану має багато ризиків. Насамперед це підвищення ризику хронічного перебігу, коморбідної тривожності та соматичних скарг. Важливо якомога раніше звернутися до спеціаліста з психічного здоров’я (лікаря-психіатра або фахівця у психотерапії). Досвідчених фахівців ви можете знайти у «Центрі когнітивно-поведінкової терапії». Уже на перших зустрічах спеціаліст допоможе стабілізувати базові аспекти повсякденного функціонування (зокрема режим дня і рівень щоденної активності), а також зробити перші кроки до кращого розуміння власного стану. На початкових етапах значну роль відіграє психоедукація: пояснення природи депресії, принципів взаємозв’язку між думками, емоціями та поведінкою, а також механізмів, котрі підтримують симптоми з часом. Важливою частиною роботи є поведінкова активація — поступове повернення до дій, що раніше приносили задоволення або відчуття сенсу. Навіть невеликі кроки (короткі прогулянки, прості щоденні завдання, соціальний контакт) допомагають покращити емоційний стан і самопочуття. Також на ранніх етапах клієнт опановує техніки дистанціювання від депресивних думок: вчиться помічати депресивні думки та зменшувати їхній вплив на емоції та поведінку. Це підвищує відчуття впливу на власний стан та його покращення вже з перших тижнів роботи.

Міф 3. «Лікування депресії завжди передбачає вживання антидепресантів»

Зазвичай медикаменти призначаються під час лікування депресії помірного або тяжкого ступеня залежно від особливостей перебігу чи інших факторів. Згідно з клінічними рекомендаціями, пацієнтам з легкою депресією часто достатньо психотерапії. Когнітивно-поведінкова терапія депресії спрямована на виявлення й перегляд неадаптивних переконань та автоматичних думок, формування більш реалістичних і гнучких способів мислення, розвиток практичних навичок і поступове відновлення повсякденної та соціальної активності. У разі діагностування депресії помірного ступеня доцільність поєднання психотерапії з антидепресантами визначається індивідуально з лікарем-психіатром.

Міф 4. «Я потребую допомоги психотерапевта — отже, зі мною щось не так»

Люди з депресією часто відкладають візит до психотерапевта через страх, що їх не зрозуміє оточення, оскільки тема психічного здоров’я доволі стигматизована. Проте потребувати допомоги фахівця цілком нормально. Звернення до психотерапевта — це не слабкість, а відповідальне ставлення до себе. Спеціалісти нашого центру неодноразово надавали клієнтам допомогу при депресії, пояснювали, як впоратися зі своїми переживаннями та рекомендували дієві інструменти для повернення до повноцінного життя.

Міф 5. «Психотерапія — це звичайні розмови, що не допомагають»

Психотерапія депресії з використанням методу КПТ підкріплена потужною науковою базою, вона доказова та ефективна у роботі з емоційними, тривожними та поведінковими розладами. Кожна сесія має свою терапевтичну мету, сформовану разом з клієнтом. Під час терапії людина навчається помічати свої звичні поведінкові патерни та неадаптивні реакції — зокрема автоматичні думки, уникання активності та відчуття безнадійності — а згодом поступово формує нові, більш адаптивні стратегії реагування. Когнітивно-поведінкова терапія передбачає виконання домашніх завдань, спрямованих на інтеграцію нових навичок у повсякденне життя. Ефективна робота з психологом дозволяє впоратися з депресивним станом, знизити інтенсивність тривожності та освоїти практичні навички емоційної регуляції, що покращить функціонування та якість життя.

Міф 6. «Терапія триває роками»

КПТ для лікування депресії зазвичай є короткостроковою структурованою терапією. Стандартний курс включає приблизно 12–20 щотижневих сесій по 50 хвилин і триває 3–4 місяці з можливістю подальшого продовження або проведення підтримувальних консультацій. Важливо розуміти, що терапія має конкретні цілі та не триває все життя. Тривалість терапії та кількість сесій формуються індивідуально з урахуванням вираженості й тривалості симптомів, наявності коморбідних розладів та клінічної динаміки. Коморбідними називають психічні розлади, що виникають одночасно з депресією та можуть впливати на її перебіг і лікування, зокрема тривожні розлади. Запишіться на первинну консультацію, і наш фахівець детально розповість про те, як лікують депресію за допомогою методу КПТ, та зорієнтує вас щодо приблизної тривалості терапії після діагностики, розуміння всієї історії проблеми та особливостей стану.

Міф 7. «Депресія завжди має хронічний перебіг»

Насправді депресія не завжди розвивається за одним сценарієм. У когось вона може проявлятися у вигляді окремих епізодів, в інших випадках депресивні симптоми можуть зберігатися довше або періодично повертатися. Важливо, що навіть за тривалого перебігу депресія піддається лікуванню, а стан може суттєво покращуватися з правильно підібраною допомогою. У процесі терапії клієнт отримує корисні навички, вчиться розпізнавати тригери та змінювати способи реагування на них, що допомагає запобігти рецидивам у майбутньому. За потреби можуть проводитися підтримувальні сесії КПТ для закріплення досягнутих результатів і підтримання емоційного стану.

Що робити за наявності симптомів депресії?

Знаючи правду про депресію, ви зможете прийняти правильне рішення та звернутися по допомогу до фахівців. Депресія — це не риса характеру чи прояв слабкості, а стан, що потребує професійного підходу і лікування. Якщо ви помічаєте у себе чи своїх близьких прояви депресії, запрошуємо вас до «Центру когнітивно-поведінкової терапії». Наші фахівці використовують ефективні, доказові методи психотерапії, що допомагають відновити емоційний баланс і значно покращити якість життя.