Соціалізація — це процес набуття соціальних навичок, цінностей та ролей, що потрібні нам для комунікації з оточенням і функціонування в суспільстві в цілому. Навички соціалізації формуються важче, якщо у людини є прояви соціальної фобії чи соціальної тривоги. Основою соціальної фобії є страх негативної оцінки, через що людина уникає спілкування і має об’єктивний брак корисного досвіду. Також процесу соціалізації може заважати соціальна тривога, за якої людина з острахом все ж таки входить у взаємодію з іншими, але водночас застосовує захисну поведінку, наприклад, надмірно аналізує кожне слово, яке хоче сказати, ховається за телефоном, уникає погляду тощо.
Чутливість до осуду й неприйняття фіксується у частини людей достатньо рано. Вона може бути помічена найближчим оточенням і скомпенсована на рівні екологічного ставлення й зменшення поведінки присоромлення та порівняння. Якщо ж тиск з боку референтних осіб на дитину продовжується, формується сором’язливість як захисна реакція, а згодом на її основі проростає соціальна тривога чи соціофобія. Ці стани часто суттєво обмежують можливості людини, тому з ними потрібно працювати. На допомогу може прийти когнітивно-поведінкова терапія — один з найбільш структурованих методів терапії, який використовується у «Центрі КПТ». Ми працюємо згідно з клінічними протоколами та забезпечуємо конфіденційність нашим клієнтам.
Соціофобія — це нав’язливий ірраціональний страх, а не просто небажання взаємодіяти з людьми. До її появи призводить цілий комплекс чинників, зокрема генетичних, психологічних і соціальних.
Згідно з дослідженнями соціофобія найчастіше формується у ранньому підлітковому віці. Якщо підліток зіштовхується з булінгом, висміюванням чи публічним приниженням, у нього може з’явитися думка, що люди несуть йому небезпеку, а будь-яка увага з боку інших загрожує осоромленням.
Сімейні чинники відіграють не меншу роль у формуванні соціофобії. Осуд зі сторони батьків через допущені помилки, критика за емоції, регулярне порівняння сина чи доньки з однолітками та посилені вимоги до ідеальності у всіх сферах життя можуть призвести до появи деструктивного переконання у дитини, що її приймають лише тоді, коли вона все робить бездоганно. Слід підкреслити, що гіперопіка теж приносить шкоду. У здоровому середовищі дитина самостійно робить спроби досягти тієї чи іншої мети, помиляється, звертається по допомогу до інших — і це нормально. Таким чином вона проходить один з важливих етапів соціалізації та вчиться вибудовувати здорові стосунки з оточенням.
Фактично людина з соціофобією боїться не безпосередньо оточення, а ставлення до неї. Насамперед присутнє відчуття страху негативної оцінки, осуду, висміювання, через які вона намагається уникати соціальних контактів, оскільки будь-яка взаємодія перетворюється на справжнє випробування. Водночас людина часто не може правильно проаналізувати ситуацію та переоцінює ймовірність «провалу» перед іншими.
Прояви соціальної тривоги помітні навіть на фізичному рівні. У людини може посилюватися серцебиття, з’являтися тремтіння рук і голосу. Через це під час контактів вона використовує захисну поведінку, яка на короткий час знижує рівень тривоги, але, на жаль, не розв’язує проблему. Часто після взаємодії з іншими людина вдається до самокритики, аналізуючи, що і навіщо вона сказала чи зробила, і як це було сприйнято.
Дорослі люди часто помічають у себе прояви соціофобії. Запідозрити наявність цього стану можна, якщо є:
У дорослому віці звернення за психотерапевтичною допомогою здійснюється безпосередньо людиною, що потерпає від розладу, оскільки для проходження протоколу роботи з цим станом потрібна готовність до змін і мотивація до покращення якості особистого життя. Близькі люди з оточення відіграють важливу роль в одужанні через підтримку без знецінення, засудження і порівняння. Якщо ж прояви соціофобії є у дитини чи підлітка, звернення до фахівця ініціюють її батьки чи опікуни.
Ці стани з великою ймовірністю підлягають корекції, головне — заручитися підтримкою фахівців. Ви можете звернутися у «Центр КПТ», де досвідчені спеціалісти спробують допомогти вам краще зрозуміти механізми виникнення та підтримання соціофобії та соціальної тривоги, а також сформують індивідуальний план роботи з цими станами.
Насамперед ми проводимо діагностику, що включає:
Для лікування соціофобії у нашому центрі використовуються доказові методи психотерапії, зокрема КПТ в індивідуальному або груповому форматі (офлайн чи онлайн). Орієнтовно потрібно від 14 сесій, але тривалість лікування може варіюватися залежно від вираженості симптомів. Важливо розуміти, що соціофобія не зникає за один день. У процесі роботи з цим станом передбачається поступова зміна деструктивних поведінкових патернів і освоєння нових навичок. Людина вчиться помічати автоматичні думки, працює над поступовим зменшенням захисної поведінки, розвитком корисних соціальних і комунікативних навичок.
Після завершення лікування у нашому центрі клієнт продовжує самостійно працювати над покращенням сформованих у терапії навичок і поступово інтегрує їх у буденне життя. Запишіться на консультацію, і у разі необхідності ми надамо вам професійну допомогу, щоб процес соціалізації відбувався згідно з вашими цінностями та сприяв покращенню якості життя.
Терапевтична група «Свобода бути собою»
Працюємо від 2017 року
© Всі права захищені.