Опубліковано

КПТ при Біполярному афективному розладі

Біполярний афективний розлад (БАР) — це стан психічного здоров’я, який характеризується змінами в настрої та рівні енергії людини. У людей з БАР ці зміни настрою та активності сильно виражені і впливають на повсякденне життя та спілкування з людьми.
Разом з періодами стабільного настрою у людини з БАР можуть спостерігатися періоди надзвичайно підвищеного або дратівливого настрою — маніакальні чи гіпоманіакальні епізоди, а також епізоди депресії. І  аніакальний, і депресивний епізоди можуть бути короткими — від кількох годин до декількох днів або ж ці цикли можуть бути значно довшими, тривати до кількох тижнів чи навіть місяців. [6].

Поширеність
Близько 45 мільйонів людей у всьому світі мають це захворювання — такі статистичні дані наводить Всесвітня організація охорони здоров’я [7]. За даними психіатрів в країнах центральної і східної Європи від одного до трьох відсотків дорослого населення страждають різними формами біполярного афективного розладу [1].

Причини
Незважаючи на велику кількість наукових досліджень, які уже багато років проводять у всьому світі, єдиної і точної причини виникнення цього захворювання не знайдено. Однак ми знаємо про основні чинники, які можуть провокувати виникнення хвороби та сприяти її розвитку.

До цих чинників належать:
Генетична схильність до захворювання. Якщо хтось із Ваших родичів страждає на цю хворобу, то й у Вас зростає ризик захворіти. Однак важливо знати, що наявність цього розладу у когось із членів Вашої родини зовсім не означає, що він обов’язково проявиться в інших родичів. Згідно із статистичними даними, якщо один із батьків страждає біполярним розладом, у дитини ризик захворіти не перевищує 10%.
Особливості функціонування мозку людини на біохімічному рівні. У людей, які страждають на біполярний розлад, порушується баланс нейромедіаторів – спеціальних хімічних речовин, які забезпечують ефективну взаємодію між клітинами головного мозку.
Психотравмуючі життєві ситуації. Різноманітні складні життєві ситуації, горе, нещастя тощо підвищують ризик виникнення БАР.
Алкогольна чи наркотична залежність. Вживання наркотиків та інших психотропних речовин, надмірне та неконтрольоване вживання алкогольних напоїв збільшує ризик появи БАР.
Біполярний афективний розлад може виникнути у кожної людини. Він часто починається у пізньому підлітковому або ранньому дорослому віці. Проте діти та люди похилого віку також можуть страждати цим захворюванням.

Прояви
При біполярному розладі чергуються маніакальні і депресивні фази (епізоди), які за багатьма ознаками протилежні одна одній. Тому в діагностиці розладів використовують дві шкали симптомів. У людини на різних фазах проявляються різні симптоми. Ступінь вираженості симптомів теж може бути різним.

Типові симптоми манії (гіпоманії):

  •  підвищений настрій, від піднесеного до почуття захоплення і ейфорії;
  • підвищена впевненість в собі;
  • висока енергійність;
  • гіперактивність;
  • прискорена мова;
  • пришвидшене мислення, "стрибки ідей": швидка зміна думок;
  • грандіозні ідеї, побудова великих планів (крайніми проявами такого стану є марення
  • величі, коли людина вважає свої ідеї досконалими або вона знаходиться на межі
  • великого відкриття);
  • порушення сну: потреба у сні різко знижується – люди можуть спати по 2-3 години і
  • не відчувати втоми;
  • зменшується потреба в їжі;
  • гіперсексуальність – людина відчуває себе особливо привабливою, вона починає
  • недоречно фліртувати, зухвало одягатися, шукати нові зв'язки, не зважаючи на
  • наслідки;
  • розтрати великих сум грошей – при маніакальному епізоді люди можуть брати
  • кредити, витратити всі заощадження на розваги і вважати це прекрасним рішенням;
  • відсутність самокритики – у стані сильної манії людина не здатна адекватно оцінити
  • свою поведінку і її контролювати;
  • агресивність, дратівливість;
  • людина може робити ризиковані поступки.

Типові симптоми депресії:

  • зниження настрою без зовнішніх причин, відчай, глибокий сум;
  • відчуття безпорадності, безнадійності;
  • почуття провини;
  • суїцидальні думки та плани;
  • зменшення сил, стомлюваність;
  • втрата інтересу до справ, які раніше подобалися (ангедонія – втрата здатності
  • отримувати задоволення);
  • загальмованість мислення, мовлення, рухів;
  • проблеми зі сном (безсоння або надмірна сонливість);
  • зниження апетиту;
  • труднощі з концентрацією уваги [6], [8].

Лікування: Так як основу біполярного афективного розладу складає біологічний компонент, це вимагає в обов’язковому порядку використовувати медикаментозне лікування. Дане захворювання є
хронічним, підлягає постійному спостереженню, моніторингу та активному лікуванню
загострень[1]. Ліки відповідно призначає лікар, враховуючи перебіг хвороби, симптоми,
індивідуальні особливості кожного пацієнта.

Психотерапевтичне лікування: Додатковий метод лікування (доповнення до
медикаментозного) [3]. Дослідження ефективності КПТ, як додатку до медикаментозного
лікування дали хороші результати: покращення якості життя, зменшення частоти та
тривалості епізодів зміненого настрою, а також зменшення кількості госпіталізацій [4].
Психологічні втручання можна застосовувати в період ремісії, в стані депресії та гіпоманії,
іноді в стані непсихотичної манії.

Як може допомогти КПТ

  •  КПТ-психотерапевт зрозуміло розповість про саме захворювання, особливості перебігу, лікування, труднощі та проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з даним захворюванням;
  • пацієнт дізнається про нефармакологічні можливості для вирішення проблемних думок, емоцій, поведінки;
  • допомагає контролювати легкі симптоми без корекції медикаментозного лікування;
  • КПТ вчить справлятися зі стресовими факторами, які можуть або перешкоджати лікуванню, або призвести до маніакальних чи депресивних епізодів;
  • в процесі терапії опрацьовуються пов’язані травми та стигми [5];
  • КПТ терапія передбачає обговорення психосоціальних та міжособистісних проблем, навчання способів кращого вирішення таких проблем;
  • психотерапія сприяє стабілізації режиму дня, що допомагає стабілізувати настрій (режим сну та прийому їжі, планування соціальної діяльності та виконання роботи по дому тощо);
  • допомагає прийняти хворобу та поставлений діагноз – це дає відчуття, що пацієнт не єдиний з такими проблемами і йому можуть допомогти [6];
  • КПТ допомагає зменшити частоту рецидиву захворювання;
  • психотерапія передбачає роботу з супутніми проблемами, оскільки БАР може (досить часто) поєднуватися з іншими проблемами, наприклад, з тривожними розладами, зловживанням психоактивними речовинами, розладами особистості тощо.

Висновки
Когнітивно-поведінкова терапія є одним з ефективних доповнюючих методів надання допомоги пацієнтам з біполярним афективним розладом, який широко використовується в розвинених країнах та поступово набирає популярності в Україні. Ефективність такого комплексного підходу відображають дослідження, які відмічають покращення якості життя,
рідші госпіталізації, побудову комплаєнсу та інші позитивні зміни внаслідок терапії.

Список літератури:
1. Juruena MF. Terapia cognitiva: abordagem para o transtorno afetivo bipolar. Rev Psiquiatr Clín
(São Paulo). 2001;28(6):322-30.
2. Bipolar Disorder: What Can Psychotherapists Learn From the Cognitive Research? Sheri
Johnson and Tanya Tran/ J Clin Psychol. 2007 May; 63(5): 425–432.
3. Bipolar Disorder Treatment – Psychotherapy And Cognitive Behavioral Therapy. RASHMI
NEMADE, PH.D. & MARK DOMBECK, PH.D. AUG 7, 2009 // [Електрoнний ресурс]. –
Режим дoступу:
https://www.mentalhelp.net/articles/bipolar-disorder-treatment-psychotherapy-and-cognitive-
behavioral-therapy/
4. Cognitive–behavioral therapy for bipolar disorder. Rafael Thomaz da Costa,Bernard Pimentel
Rangé,Lucia Emmanoel Novaes Malagris,Aline Sardinha,Marcele Regine de Carvalho
&Antonio Egidio Nardi. Pages 1089-1099 | Published online: 09 Jan 2014 // [Електрoнний
ресурс]. – Режим дoступу: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1586/ern.10.75?journalCode=iern20
5. Revista Brasileira de Psiquiatria. Rev. Bras. Psiquiatr. vol.26 suppl.3 São Paulo Oct. 2004 //
[Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу: https://arcua.org/psixeya/vipuski/mizh-dvox-polyusiv-shho-take-bipolyarnij-rozlad-i-yak-jogo-
likuvati.html?fbclid=IwAR3UCRsYkDYG1SsTnahs68ahOi8KypGR0RXKzIoSYOVDet13VRBh
AaX8XS8
7. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-disorders
8. https://psychologyjournal.ru/stories/bipolyarnoe-rasstroystvo/simptomy-bipolyarnogo-
rasstroystva/о

Опубліковано

КПТ при биполярном аффективном расстройстве

Биполярное аффективное расстройство (БАР) – это состояние психического здоровья, которое характеризуется изменениями в настроении и уровне энергии человека. У людей с БАР эти изменения настроения и активности сильно выражены и влияют на повседневную жизнь и общение с людьми.
Вместе с периодами стабильного настроения у человека с БАР могут наблюдаться периоды чрезвычайно повышенного или раздражительного настроения – маниакальные или гипоманиакальные эпизоды, а также эпизоды депрессии. И маниакальный, и депрессивный эпизоды могут быть короткими – от нескольких часов до нескольких дней, или же эти циклы
могут быть значительно длиннее, длиться до нескольких недель или даже месяцев. [6].

Распространенность


Около 45 миллионов человек во всем мире имеют это заболевание – такие статистические данные приводит Всемирная организация здравоохранения [7]. По данным психиатров в странах центральной и восточной Европы от одного до трех процентов взрослого населения страдают различными формами биполярного аффективного расстройства [1].

Причины


Несмотря на большое количество научных исследований, которые уже много лет проводят во всем мире, единой и точной причины возникновения этого заболевания не найдено. Однако мы знаем об основных факторах, которые могут провоцировать возникновение болезни и способствовать ее развитию. К этим факторам относятся:
Генетическая предрасположенность к заболеванию. Если кто-то из Ваших родственников страдает от этой болезни, то и у Вас возрастает риск заболеть. Однако важно знать, что наличие этого расстройства у кого-то из членов Вашей семьи совсем не значит, что оно обязательно проявится у других родственников. Согласно статистическим данным, если один из родителей страдает биполярным расстройством, у ребенка риск заболеть не превышает
10%.

Особенности функционирования мозга человека на биохимическом уровне

У людей, страдающих биполярным расстройством, нарушается баланс нейромедиаторов – специальных химических веществ, которые обеспечивают эффективное взаимодействие между клетками головного мозга.

Психотравмирующие жизненные ситуации

Различные сложные жизненные ситуации, горе, несчастье и т.д. повышают риск возникновения БАР.

Алкогольная или наркотическая зависимость

Употребление наркотиков и других психотропных веществ, чрезмерное и неконтролируемое употребление алкогольных напитков увеличивает риск появления БАР.

Биполярное расстройство может развиться у каждого человека. Оно часто начинается в позднем подростковом или раннем взрослом возрасте. Однако дети и пожилые люди также могут страдать этим заболеванием.

Проявления


При биполярном расстройстве чередуются маниакальные и депрессивные фазы (эпизоды), которые по многим признакам противоположные друг другу. Поэтому в диагностике расстройств используют две шкалы симптомов. У человека на разных фазах проявляются различные симптомы. Степень выраженности симптомов тоже может быть разным.

Типичные симптомы мании (гипомании):


• повышенное настроение, от возвышенного до чувства восторга и эйфории;
• повышенная уверенность в себе;
• высокая энергичность;
• гиперактивность;
• ускоренная речь;
• ускоренное мышление, “скачка идей”: быстрая смена мыслей;
• грандиозные идеи, построение больших планов (граничным проявлением такого состояния есть мания величия, когда человек считает свои идеи совершенными или он находится на грани великого открытия);
• нарушения сна: потребность во сне резко снижается – люди могут спать по 2-3 часа и не чувствовать усталости;

• уменьшается потребность в пище;
• гиперсексуальность – человек чувствует себя особенно привлекательным, он начинает неуместно флиртовать, вызывающе одеваться, искать новые связи, несмотря на последствия;
• растраты больших сумм денег – при маниакальном эпизоде люди могут брать кредиты, потратить все сбережения на развлечения и считать это прекрасным решением;
• отсутствие самокритики – в состоянии сильной мании человек не способен адекватно оценить свое поведение и его контролировать;
• агрессивность, раздражительность;
• человек может делать рискованные поступки.

Типичные симптомы депрессии:


• снижение настроения без внешних причин, отчаяние, уныние;
• ощущение беспомощности, безнадежности;
• чувство вины;
• суицидальные мысли и планы;
• уменьшение сил, утомляемость;
• потеря интереса к делам, которые ранее нравились (ангедония – утрата способности получать удовольствие);
• заторможенность мышления, речи, движений;
• проблемы со сном (бессонница или чрезмерная сонливость);
• снижение аппетита;
• трудности с концентрацией внимания [6], [8].

Лечение


Так как основу биполярного аффективного расстройства составляет биологический компонент, это требует в обязательном порядке использовать медикаментозное лечение.
Данное заболевание является хроническим, подлежит постоянному наблюдению, мониторингу и активному лечению обострений [1]. Лекарства в соответствии назначает врач, учитывая течение болезни, симптомы, индивидуальные особенности каждого пациента.
Психотерапевтическое лечение: дополнительный метод лечения (дополнение к медикаментозному) [3]. Исследование эффективности КПТ, как дополнения к медикаментозному лечению, дали хорошие результаты: улучшение качества жизни, уменьшение частоты и продолжительности эпизодов измененного настроения, а также уменьшение количества госпитализаций [4].
Психологические вмешательства можно применять в период ремиссии, в состоянии депрессии и гипомании, иногда в состоянии непсихотической мании.

Как может помочь КПТ


• КПТ-психотерапевт понятно расскажет о самом заболевании, особенностях течения, лечения, о трудностях и проблемах, которые могут возникнуть в связи с данным заболеванием;
• пациент узнает о нефармакологических возможностях для решения проблемных мыслей, эмоций, поведения;
• помогает контролировать легкие симптомы без коррекции медикаментозного лечения;
• КПТ учит справляться со стрессовыми факторами, которые могут или препятствовать лечению, или привести к маниакальным или депрессивным эпизодам;
• в процессе терапии прорабатываются связанные травмы и стигмы [5];
• КПТ терапия предусматривает обсуждение психосоциальных и межличностных проблем, обучение способам лучшего решения таких проблем;
• психотерапия способствует стабилизации режима дня, помогает стабилизировать настроение (режим сна и приема пищи, планирование социальной деятельности и выполнение работы по дому и т.д.);
• помогает принять болезнь и поставленный диагноз – это дает ощущение, что пациент не единственный с такими проблемами и ему могут помочь [6];
• КПТ помогает снизить частоту рецидивов заболевания;
• психотерапия предполагает работу с сопутствующими проблемами, поскольку БАР может (довольно часто) сочетаться с другими проблемами, например, с тревожными расстройствами, злоупотреблением психоактивными веществами, расстройствами личности и тому подобное.

Выводы


Когнитивно-поведенческая терапия является одним из эффективных дополняющих методов оказания помощи пациентам с биполярным аффективным расстройством, который широко используется в развитых странах и постепенно набирает популярность в Украине.
Эффективность такого комплексного подхода отражают исследования, которые отмечают улучшение качества жизни, реже госпитализации, построение комплаенса и другие положительные изменения в результате терапии.


1. Juruena MF. Terapia cognitiva: abordagem para o transtorno afetivo bipolar. Rev Psiquiatr Clín (São Paulo). 2001;28(6):322-30.
2. Bipolar Disorder: What Can Psychotherapists Learn From the Cognitive Research? Sheri Johnson and Tanya Tran/ J Clin Psychol. 2007 May; 63(5): 425–432.
3. Bipolar Disorder Treatment – Psychotherapy And Cognitive Behavioral Therapy. RASHMI NEMADE, PH.D. & MARK DOMBECK, PH.D. AUG 7, 2009 // [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу:
https://www.mentalhelp.net/articles/bipolar-disorder-treatment-psychotherapy-and-cognitive-behavioral-therapy/
4. Cognitive–behavioral therapy for bipolar disorder. Rafael Thomaz da Costa,Bernard Pimentel Rangé,Lucia Emmanoel Novaes Malagris,Aline Sardinha,Marcele Regine de Carvalho &Antonio Egidio Nardi. Pages 1089-1099 | Published online: 09 Jan 2014 // [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1586/ern.10.75?journalCode=iern20
5. Revista Brasileira de Psiquiatria. Rev. Bras. Psiquiatr. vol.26 suppl.3 São Paulo Oct. 2004 // [Електрoнний ресурс]. – Режим дoступу:  https://arcua.org/psixeya/vipuski/mizh-dvox-polyusiv-shho-take-bipolyarnij-rozlad-i-yak-jogo- likuvati.html?fbclid=IwAR3UCRsYkDYG1SsTnahs68ahOi8KypGR0RXKzIoSYOVDet13VRBh
AaX8XS8
7. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-disorders
8. https://psychologyjournal.ru/stories/bipolyarnoe-rasstroystvo/simptomy-bipolyarnogo-rasstroystva/

Опубліковано

Панічні атаки, панічний розлад та агорафобія

Життя часом буває непередбачувана. Тому швидше за все буде складно з повною впевненістю сказати, що можна провести все своє життя, перебуваючи в повному спокої і не маючи тривоги. Час від часу тривога-це нормально. Але бувають такі випадки, коли людина починає турбуватися надмірно сильно або часто. Розлади тривожного спектру бувають різними. Одними з можливих проявів тривоги є панічні атаки. За даними 2017 року розлади тривожного спектру є найбільш поширеними серед психічних розладів [1]. 970 мільйонів людей у світі мають психічні захворювання, у 3,76% з них – порушення тривожного спектру [2]. Часто люди звертаються за допомогою до фахівців соматичних профілів, думаючи, що вони мають проблеми зі здоров'ям фізичним.

У протоколах лікування панічних атак є кілька варіантів лікування, які також, можливо комбінувати між собою [3,4]. Медикаментозна терапія може складатися з антидепресантів, протитривожних або бета-блокаторів. Підбір медикаментозної терапії відбувається лікарем-психіатром. Психотерапією першого вибору є когнітивно-поведінкова терапія [5].

Що таке панічна атака, панічний розлад і агорафобія?

Панічна атака – це раптовий і чітко відмежований епізод дискомфорту і / або сильного страху, що супроводжується різними фізичними симптомами, і досягає максимум протягом десяти хвилин. Панічні атаки – це поодинокі випадки, в той час, як панічний розлад — це щонайменше два несподіваних нападу панічних атак протягом певного періоду. Панічні атаки та / або панічний розлад можуть супроводжуватися агорафобією. Оскільки сам напад супроводжується максимально неприємними почуттями, то в момент панічної атаки практично неможливо перенести свою увагу з внутрішніх відчуттів на щось інше. Бо зазвичай люди не відчувають схожих симптомів протягом життя, то вони не можуть зрозуміти, що з ними відбувається.

Тому це може бути оцінено як наближення можливої катастрофи та супроводжуватися думками про інсульт / інфаркт, смерть або сходження з розуму. Коли виникають ті симптоми, які описані, перше про що всі думають – це проблеми з соматичним здоров'ям. Тільки після проходження ряду лікарів і виключення соматичних проблем люди потрапляють до фахівця з психічного здоров'я. Панічні атаки бувають ситуативні та непередбачувані, нічні або навіть «міні». Цікавим фактом є те, що близько 30% людей за життя мають панічні атаки, проте лише у 2.7% розвиватиметься панічний розлад [6]. Агорафобія має кілька визначень. Більш поширеним визначенням є те, що агорафобія є страхом відкритого простору та натовпу. Інше ж, більш специфічне, визначення агорафобії – тривога через перебування в місцях або ситуаціях, в яких вихід може бути ускладнений, якщо людині раптово стане погано.

Які симптоми панічної атаки, агорафобії та панічного розладу? Симптоми панічної атаки

Відчуття посиленого або прискореного серцебиття

  • Тремтіння або озноб
  • Відчуття перехоплення дихання або задухи
  • Пітливість
  • Страх задихнутися
  • Біль або дискомфорт у грудях
  • Нудота
  • Запаморочення, відчуття нестійкості
  • Дереалізація
  • Страх втратити контроль або зійти з розуму
  • Парестезія
  • Припливи холоду або спека
  • Страх померти

Симптоми панічного розладу

  • Щонайменше два несподіваних напади панічних атак
  • Щонайменше місяць після однієї з атак щонайменше один з наступних критеріїв:
  • Хвилювання через можливе повторення
  • Хвилювання про негативні наслідки атаки
  • Виражені зміни поведінки, пов'язані з досвідом атаки
  • Панічні атаки, не викликані медичною хворобою або психоактивними речовинами
  • Панічні атаки не залежать від контексту іншого тривожного розладу

Симптоми агорафобії

  • Тривога за перебування в місцях або ситуаціях, в яких вихід може бути складним (або незручним) або де в разі несподіваного або ситуаційно обумовленого нападу паніки (або симптомів за типом панічних) допомога може бути недоступна
  • Уникнення таких ситуацій або перебування в них з вираженим дистресом, або потреба в супроводі в таких ситуаціях

Які методи лікування панічних атак, панічного розладу та агорафобії?

Існує кілька підходів до лікування панічних атак, панічного розладу та агорафобії.

Перший варіант – це лікування, яке призначається психіатром. Найпоширеніші ліки, що призначаються при цих станах є антидепресантами певних груп. Вони знижують гостроту прояву симптомів тривоги та паніки, і загальна кількість панічних атак.

Але не варто забувати, панічні атаки, панічний розлад і агорафобія також мають психологічні складові, з якими прекрасно справляється когнітивно-поведінкова терапія [7,8,9].

Як працює когнітивно-поведінкова терапія?

Оскільки, при панічних атаках існують певні особливості того, як себе почуває людина і як в цей момент думає людина про свій стан, було розроблено алгоритмом дій при панічних атаках, панічному розладі та агорафобії.

  • Корекція доданих симптомів значень – на цій стадії виявляється думка/переконання і зміна його (часто це щось на зразок «Я вмираю, у мене інфаркт, інсульт»). Ці переконання знаходяться, оцінюються, перевіряються і змінюються. І це цілком реально ☺ 
  • Подолання уникнення – на цій стадії людина знову починає зустрічатися з тим, чого уникав, вже маючи інструменти, як можна впоратися і знання про свій стан.
  • Робота з тривогою – тут відбувається спільна робота з тривогою і переживаннями, оскільки часто це просто необхідно для подальшої підтримки результату.
  • Відновлення активності – людина повертається до колишнього ритму життя, або ж будує новий ритм, в якому йому комфортно.
  • Попередження рецидиву – закріплення пройденої терапії

Висновок

Ті, хто має панічні атаки, панічний розлад і / або агорафобію знають, наскільки це неприємно і болісно тривожно. Життя змінюється під впливом факторів, на які люди не мають ніякого впливу. Відчуття втоми та безвиході можуть захопити, в разі відсутності лікування.

Втім, не варто втрачати надію. Вже не один рік когнітивно-поведінкова терапія, і при необхідності медикаментозне лікування, прекрасно справляються з цими викликами.

Посилання:
  1. https://ourworldindata.org/mental-health
  2. https://doi.org/10.1002/da.22572
  3. https://www.nimh.nih.gov/health/topics/anxiety-disorders/index.shtml
  4. https://www.nice.org.uk/guidance/qs53
  5. https://doi.org/10.1002/da.22572
  6. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30199184/
  7. Westen D, Morrison K. A multidimensional meta-analysis of treatments for depression, panic, and generalized anxiety disorder: an empirical examination of the status of empirically supported therapies. J Consult Clin Psychol. 2001;69:875–99.
  8. Gould RA, Otto MW, Pollack MH. A meta-analysis of treatment outcome for panic disorder. Clin Psychol Rev. 1995;15:819–44.
  9. Clum GA, Clum GA, Surls R. A meta-analysis of treatments for panic disorder. J Consult Clin Psychol. 1993;61:317–26.–х